| Загальні терміни | |
| Людина з інвалідністю | Людина з інвалідністю, людина з фізичними / сенсорними / психічними / інтелектуальними / ментальними порушеннями, людина з по-рушеннями опорно-рухового апарату, людина з порушеннями рухової функції. Неправильно: інвалід, людина з обмеженими (фізичними) можливостями, людина з особливостями, людина з особливими потребами, каліка, людина з нюансами, особлива людина, неповноцінний, неповносправний, недієздатний, страждає на інвалідність, інклюзивна людина Єдиним коректним терміном сьогодні є «людина (особа) з інвалідністю». Коли ми говоримо «інвалід», ми ніби навішуємо на людину тавро. Але інвалідність – це тільки одна з ознак людини, при цьому вона може бути чиєюсь дружиною, донькою, сином чи братом, з темним чи рудим волоссям, професіоналом у якійсь справі, спортсменом, з купою досягнень і т. ін. Тому коректно в такому випадку дотримуватися принципу « person-first language», тобто пам’ятати, що на першому місці завжди людина, а вже потім її ознака, якщо це необхідно вказати. Стосовно терміна «обмежені можливості», який дуже часто використовують на заміну: він теж є некоректним, адже у кожної людини є якісь обмежені можливості, наприклад, фізично ми не здатні підняти 500 кг ваги або пробігти 300 км без перерви.
Так само у кожного з нас є свої особливості та особливі потреби. Наприклад, хтось ефективні-ше працює з самого ранку, а в когось продуктивність прокидається пізно ввечері. У когось особливо чутливі очі в сонячну погоду і він чи вона не можуть обійтися без сонцезахисних окулярів. А пандус чи ліфти – це давно вже не особливі потреби, а базова інфраструктурна потреба для всіх людей, адже ними користуються не тільки люди з інвалідністю, а й батьки з дитячими візочками, пасажири з валізами на коліщатах. Термін «неповносправність» використовується в судових рішеннях, що також неприпустимо, адже цей термін – калька з польської мови і не визнаний юридично в Україні. Крім того, більшість людей з інвалідністю не є неповно- справними, вони такі самі, як і решта людей, і так само можуть працювати, навчатися, на-роджувати та виховувати дітей. А слова «калі-ка», «візочник», «колясочник» узагалі є грубими і дуже образливими. |
| Людина, яка має порушення рухових функцій
Неправильно: прикутий до крісла / ліжка |
У слові «прикутий» є пасивний відтінок, нібито людину кайданами прикували до крісла ко-лісного чи ліжка. Але це не так, і, наприклад, людина, яка користується кріслом колісним самостійно, здатна сама вирішувати, куди їй прямувати. Тож, якщо нам все ж таки потрібно акцентувати на тому, що людина має порушення рухових функцій, то так і говоримо |
| Крісло колісне
Неправильно: інвалідний візок, візок, візочок, інвалідне крісло |
Візок люди використовують у супермаркеті, коли купують товари та продукти. Словосполучення «інвалідне крісло» краще не вживати у мовленні, тому що воно, як і слово «інвалід», також зводить людину до однієї ознаки – інвалідності. Тому коректно говорити «крісло колісне». |
| Людина з порушенням(и) функцій
Неправильно: людина з порушеннями / вадами / недоліками / дефектами |
Слово «вади», як і «недоліки», доволі поширене, й сьогодні багато людей вживають його без усілякого наміру когось образити. Однак у самому слові є негативний відтінок, адже під вадами характеру, наприклад, ми маємо на увазі риси, які не найкраще характеризують людину. Тоді як поняття «порушення функції» просто констатує, яку функцію людина може чи не може виконувати. |
| Людина, яка користується кріслом колісним, людина, яка пересувається за допомоги крісла колісного
Неправильно: колясочник, візочник |
Слова «візок» та «коляска» не можуть слугу-вати визначенням певної людини або групи осіб. І «колясочник», і «візочник» – це жаргонні вирази, вони образливі та мають негативне забарвлення.Пам’ятаймо, що в таких випадках у мовленні керуємося принципом «спочатку людина, а потім ознака, яку необхідно вказати». Варто також мати на увазі те, що людина, яка пересувається колісним кріслом, «іде», а не «їде». |
| Маломобільні групи населення
Неправильно: маломобільні люди і люди з інвалідністю |
Коли ми використовуємо сполучник «і», ми ніби виокремлюємо дві групи, але люди з інвалідністю є частиною маломобільних груп населення. В цю групу також входять люди, яким складно пересуватися самостійно через незручне й недоступне середовище.
А це:
|
| Людина з порушеннями слуху, людина з повною / частковою втратою слуху,
нечу ючий/нечуюча Неправильно: глухий, глухонімий |
Люди з повною втратою слуху (наприклад, унаслідок травми, вікових змін або через стан здоров’я) зберігають здатність мовлення. Навіть ті діти, які народжуються з порушеннями слуху, можуть навчитися говорити, але їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух. Тому говорити «глухонімі» некоректно.
Серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає термін «глухий» припустимим, інша – ні. Краще використовувати той термін, який прийнятний для всіх, – «людина з порушеннями слуху». І в самій спільноті, і в медіа можна побачити ще один поширений термін – «нечуючий», хоча його і не схвалюють мовознавці. Проте мова – гнучка субстанція, і з часом люди починають активно вживати терміни, які нам спершу були незвичні. |
| Жестова мова
Неправильно: мова жестів, сурдопереклад |
Мову жестів насправді використовуємо всі ми, коли щось пояснюємо, говоримо, сміємося, жестикулюємо й задіємо міміку. А от жестова мова – це мова, яку використовують люди з порушеннями слуху, у неї своя структура, правила та словник. Поняття «сурдопереклад» наразі вважається застарілим. |
| Людина з порушенням сприйняття кольору
Неправильно: дальтонік |
Термін «дальтонік» уже давно набув зневажливого забарвлення, і так сьогодні звертаються навіть до людей, які не мають такого діагнозу, а, наприклад, замислились і переплутали кольори. Подібні висловлювання є неприпустимими. Коли нам потрібно акцентувати, що людина має порушення сприйняття кольору, ми так і говоримо. |
| Людина з порушеннями зору, людина з повною / частковою втратою зору, незрячий / незряча (допустимий варіант)
Неправильно: сліпий, підсліпуватий, людина з вадами зору |
Слово «сліпий» ви можете бачити і в медіа, і в українських законах, але воно некоректне, тому що таврує людину за ознакою однієї дисфункції. Крім того, воно несе в собі вже деяку метафоричність. Ми говоримо «сліпа любов» або «сліпі люди», коли маємо на увазі, що хтось не помічає очевидних речей. Але не через порушення зору, а через небажання чи обставини. Якщо ми говоримо про людину з повною втратою зору, можна вживати термін «незряча людина». |
| Людина, яка спілкується за допомогою альтернативних засобів комунікації, наприклад жестовою мовою, спеціальними картинками тощо; людина, яка не говорить (не розмовляє)
Неправильно: німий, глухонімий |
Якщо людина користується жестовою мовою чи іншими альтернативними засобами комунікації, краще не називати її «німою», адже вона може донести свої думки. А крім того, як і «сліпий», слово «німий» теж є метафоричним, коли мають на увазі мовчазну людину, і в цьому випадку воно теж може бути образливим. |
| Дитина з особливими освітніми потребами
Неправильно: особлива дитина, інклюзивна дитина, дитина з інклюзією, інклюзятко |
Кожна дитина і доросла людина унікальні та особливі по-своєму, а тому в кожного з нас є власні індивідуальні потреби: комусь потрібно приймати вітаміни, комусь – ховатися від сонця або не їсти полуниці через алергію, комусь потрібна тиша для концентрації, а комусь – класична музика. Якщо ми маємо на увазі інклюзивну освіту, то правильно говорити саме «діти з особливими освітніми потребами». І це, до речі, єдиний випадок, коли коректно говорити «особливий». Маємо акцентувати, що дитина з особливими освітніми потребами – це людина до 18 років, яка потребує додаткової підтримки в освітньому процесі.
Це можуть бути:
Дитина, що на якийсь час випала з освітнього процесу через хворобу чи з інших причин, теж стає дитиною з особливими освітніми потребами, бо може потребувати додаткового часу на те, аби наздогнати однолітків. |
| Люди старшого віку, люди третього віку, люди літнього віку, літні люди, люди у віці 60+ /75+
Неправильно: люди у віці, старі, бабусі та дідусі, люди пенсійного віку / пенсіонери, люди поважного віку |
Прикметником «старі» можна зачепити ту групу людей, які себе так не ідентифікують, хоча цей варіант може часто траплятися в медіа та українському законодавстві. Крім того, з урахуванням загальносвітової тенденції подовження життя, стає неочевидним, людей якого віку зараховувати до цієї категорії. До речі, згідно з класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, літнім вважається вік 60-75 років, а старечим – 75-90 років. Тих, хто досягли 90 років і більше, прийнято називати довгожителями. «Бабуся», «дідусь» вживаємо, лише коли треба вказати на родинні зв’язки.
Термін «пенсіонери» також бажано використовувати залежно від контексту. Адже він насамперед характеризує людей, які отримують пенсію, безвідносно до віку. Бо пенсія може бути також призначена, наприклад дитині або іншій особі у зв’язку з втратою годувальника тощо. Якщо нам все ж таки потрібно позначити різницю у віці того покоління, про яке ми говоримо чи пишемо, можна говорити «старше «люди старшого віку», «старші люди». Також сьогодні в українському законодавстві використовується такий термін, як «люди похилого віку», а от у Європі, наприклад, про людей, що вийшли на пенсію, кажуть «люди третього віку».
|
| Дитина з бульозним епідермолізом
Неправильно: «дитина-метелик» |
Часто в медіа журналісти використовують термін «діти-метелики» заради красивої і поблажливої метафори. Але для більшості людей такий термін незрозумілий, тому ліпше використовувати конкретний діагноз.
Крім того, будь-яка романтизація станів, хвороб і розладів також розвиває і провокує стигму. І вона так само принижує і ображає, акцентує увагу на стані, виокремлює людину через діагноз, звужує сприйняття особистості до її діагнозу та дуже шкодить формуванню рівного інклюзивного ставлення. |
| Людина / дитина з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю (СДУГ)
Неправильно: сдугник / есдевегешник |
У побутових розмовах можна почути «сдугник» чи ще частіше – «есдевегешник» (калька з російської). Натрапивши на ці слова у текстах, люди можуть навіть не розуміти, що СДУГ – це абревіатура, котра позначає конкретний синдром, а не якась вичерпна характеристика людини. Коректно говорити і писати «людина з синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю» або «людина зі СДУГ». |
| Людина з біполярним афективним розладом (БАР)
Неправильно: біполярник, барник |
Коли люди кажуть про когось, що в нього чи неї «біполярка», вони здебільшого мають на увазі різкі зміни настрою людини. Але біполярний афективний розлад – це назва конкретного розладу ментального здоров’я. Тому всі похідні від «біполярочки», на кшталт «біполярник» чи «барник» теж бажано не використовувати. |
| Людина з інтелектуальними порушеннями
Неправильно: імбецил, олігофрен, кретин, дебіл |
Людина з інтелектуальними порушеннями
Неправильно: імбецил, олігофрен, кретин, дебіл |
| Людина з ПТСР, людина з посттравматичним стресовим розладом
Неправильно: петеесерник, травматик |
І «петеесерник», і «травматик» – слова, що патологізують людину, нібито говорячи нам: «обережно з цією людиною, бо вона травмована». Такі вислови й ставлення є неприпустимими та образливими для людини з травматичним досвідом. |
| Людина із синдромом Дауна, дитина з син-дромом Дауна
Неправильно: даун, даунята, «сонячні люди» |
Слово «даун» уже давно стало образливим, якщо не лайливим. «Даунята» – таке слово можна почути про дітей із синдромом Дауна, люди можуть вживати його без злого наміру. Але пам’ятаймо, що таким чином ми акцентуємо увагу на одній ознаці людини, а це неправильно.
«Сонячні люди» – популярна метафора, що часто вживається в ЗМІ. Найкраще говорити просто – людина/ дитина із синдромом Дауна |
| Людина з шизофренією
Неправильно: шизофренік, шизоїд, шизік |
Як і у випадку з використанням слова «даун», «шизоїд», «шизік» та «шизофренік» уже давно стали образливими і використовуються не на позначення людини з діагнозом, а як лайка. |
| Людина з когнітивними порушеннями; людина, яка має деменцію
Неправильно: маразматик, божевільний |
Спектр когнітивних порушень доволі широкий – від легких до важких (деменція). Ніхто з людей не застрахований від того, що з роками в нього чи неї не проявляться ці порушення в тій чи іншій стадії. І це, безперечно, може вплинути і на якість життя самої людини, і на життя людей, що її оточують. Проте не слід таврувати людину через її хворобу і називати образливими словами, яких вона може навіть не розуміти. |
| Людина з розладом харчової поведінки (РХП)
Неправильно:анорексик/анорексичка, буле- мік / булемічка |
Розладів харчової поведінки доволі багато: це й анорексія, і булімія, і компульсивне переїдання, яке людина не може контролювати. Тому, коли ми називаємо людину, в якої є РХП, анорек- сиком, це неправильно з медичного погляду. З етичного так говорити теж некоректно, адже у словах «анорексик» чи «анорексичка» відчувається зневажливий тон, мовляв, «нема чого робити, їсти вони не хочуть». Але цей розлад – це стан, спровокований збоєм ментального здоров’я, роботи мозку, а не примхи чи забаганки людини, які вона здатна контролювати. |
| Людина зі спінальною м’язовою дистрофією, людина зі СМА
Неправильно: смашник |
У цьому випадку так само дотримуємося принципу «спочатку людина, а потім назва захворювання». Назву захворювання можна писати повністю чи абревіатурою. Використовуючи слово «смашник», ми фокусуємось на захворюванні, але аж ніяк не на людині, що вкрай неприпустимо. |
| Люди з розладами / порушеннями аутистич- ного спектра, люди з РАС, люди в спектрі ау- тизму, люди з аутизмом (допустимий варіант)
Неправильно: аутисти, «люди дощу» |
Дуже популярним є словосполучення «люди з аутизмом», але існує широкий спектр по-рушень, які належать до цієї групи, тому використовують саме такий термін – розлади аутистичного спектра.
Проте, якщо людина в спектрі просить називати себе «аутистом», варто з повагою ставитися до такого бажання. Щодо словосполучення «людина дощу», то ця метафора стала активно вживаною після відомого однойменного фільму. Але у побутовій та професійній сферах краще такі метафори не використовувати, а дотримуватися коректної термінології. |
| Людина з ампутованими кінцівками, ампутованою рукою / руками, ногою / ногами
Неправильно: безногий, безрукий, одноногий, однорукий, ампутант |
Якщо важливо акцентувати увагу на тому, яку саме інвалідність має людина, у цьому випадку ампутацію кінцівок, так і говоримо. Але дотримуючись принципу «спочатку людина». |
| Людина з епілепсією
Неправильно: епілептик |
«Епілептик» також ставить у фокус уваги не людину, а її хронічний розлад. |
| Людина з паралічем, людина, яка має параліч
Неправильно: паралітик, каліка, параліченько, паралізований
|
«Каліка», «паралітик» – образливі та грубі форми. «Параліченько» звучить зверхньо та жалібно. А «паралізований» зводить опис людини до однієї характеристики – у цьому випадку паралічу. Головне – завжди в людині бачити насамперед людину. |
| Людина з розумовими або інтелектуальними психічними (ментальними) порушеннями
Неправильно: людина, яка страждає на психічні розлади, неадекватний, ненормальний, не при собі, психічнохворий, людина з проблемами психічного здоров’я, психічно неврівноважений, псих, розумово відсталий, загальмований, людина з розумовими відхиленнями |
Не знаючи конкретного діагнозу, люди можуть говорити «психічнохворий» або ще грубіше – «псих», «ненормальний» чи «неадекватний». Але ці слова неприйнятні для опису психоемоційного стану людини, бо звучать і використання терміна «проблеми психічного здоров’я». Проте не бажано вживати вислів «люди з проблемами…» відносно будь-якої групи. Бо таким чином ми одразу тавруємо людей як таких, у яких не все гаразд, у яких є проблеми.
Не варто також говорити, що «люди страждають на психічні розлади». Страждання – це філософська категорія, яка не має нічого спільного з тими чи іншими фізичними станами. Людина може бути абсолютно здоровою і страждати, а може мати якийсь розлад або діагноз і бути щасливою. Визначати душевний стан людини за ознакою діагнозу – неприпустимо. Якщо ви близькі з людиною, краще запитати в неї, що робить її щасливою або спричиняє страждання чи дискомфорт, але точно не треба клеймувати тими чи іншими станами на власний розсуд. А співчувати людині виключно з причини своїх особистих уявлень про її «ненормальність» – принизливо і негідно.
|
|
Технічні терміни
|
|
| Пандус | Спеціальний нахилений майданчик або доріжка, що дозволяє легко переміщатися похилою поверхнею, зокрема для людей з інвалідністю або для транспортування вантажів.
Наприклад, нормативний та безпечний пандус буде комфортним як для людини на кріслі колісному, так і для людей старшого віку, до-рослих з дитячим візочком чи людей з валізою на коліщатах. |
| Антиковзке покриття | Покриття пандуса, яке запобігає ковзанню та створює відповідний опір під час руху задля безпеки пішоходів. |
| Автоматичні двері | Двері, які відчиняються або зачиняються автоматично за допомогою механізмів, наприклад сенсорів руху або кнопок, і часто використовуються для забезпечення зручного доступу в будівлях або транспортних засобах. |
| Підіймач | Механічний або електричний пристрій для підіймання людей або вантажів на певну висоту, часто використовується в будівлях з багатьма поверхами, які не мають ліфтів. |
| Поручні | Горизонтальні елементи, які слугують для опори та безпеки людей під час руху сходами, пандусами або іншими нахиленими поверхнями. |
| Кнопка виклику персоналу | Пристрій, натискання на який дозволяє людині звернутися до персоналу або отримати допомогу в надзвичайних ситуаціях, часто є у ліфтах, готелях, лікарнях тощо. |
| Тактильна навігація | Тактильна плитка, об’ємна навігація на рівні верхньої частини тіла людини, її можна комфортно сприймати, зчитувати, торкаючись руками, і рухатися далі. |
| Спеціалізований дизайн. | Це метод проектування продукту з урахуванням потреб окремої групи людей (залежно від віку, тендеру чи стану). Наприклад, дитячі меблі чи підняті грядки для людей на кріслах колісних. |
| Розумне пристосування | Це індивідуальне архітектурно-планувальне рішення, що забезпечує маломобільним групам населення мінімальний стандарт доступності в умовах реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення наявних житлових будинків та громадських будівель і споруд. Розумним пристосуванням можуть бути допоміжні технічні засоби та механізми, як-от пандуси, підіймальні пристрої і механізми, переносні апарелі (переносні пандуси). |