1 липня 2025 року Україна відзначає День архітектури — професійне свято архітекторів, містобудівників, проєктувальників і реставраторів, засноване Указом Президента України у 1995 році. Цей день не лише вшановує творців, які формують естетичне та функціональне середовище, а й привертає увагу до сучасних викликів архітектури, серед яких ключовим є створення безбар’єрного простору. У сучасній Україні безбар’єрність стає не просто трендом, а суспільною нормою, що забезпечує рівні можливості для всіх.
Значення Дня архітектури
День архітектури України, який до 1996 року збігався з Всесвітнім днем архітектури, є нагодою відзначити внесок архітекторів у створення комфортного, безпечного та естетичного середовища. Сьогодні українські архітектори не лише відновлюють зруйноване внаслідок війни, а й переосмислюють міський простір, роблячи його інклюзивним і доступним для всіх громадян.
Безбар’єрність в архітектурі
Безбар’єрність в архітектурі — це не лише фізична доступність будівель, а й комплексний підхід, що охоплює фізичну, інформаційну, цифрову, суспільну, освітню та економічну складові. Це філософія суспільства без обмежень, де кожен, незалежно від віку, стану здоров’я чи інших особливостей, має рівні можливості для пересування, навчання, роботи та самореалізації.
Сучасна українська архітектура виходить за межі естетики, поєднуючи красу, функціональність і соціальну відповідальність. Архітектори, проєктувальники та містобудівники мають унікальну можливість створювати простір, який не лише зберігає історичну спадщину, а й відповідає потребам усіх верств населення.
Національна стратегія безбар’єрності
За ініціативи першої леді України Олени Зеленської розроблено Національну стратегію зі створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року. Цей документ передбачає усунення бар’єрів у шести ключових напрямах, забезпечуючи доступність усіх об’єктів фізичного оточення для всіх соціальних груп незалежно від віку, стану здоров’я, інвалідності, майнового стану, статі, місця проживання чи інших ознак.
Стратегія включає:
- Фізичну доступність: облаштування пандусів, ліфтів, тактильних доріжок і широких дверних отворів у громадських і житлових будівлях.
- Інформаційну доступність: використання шрифту Брайля, аудіогідів, субтитрів і зрозумілої навігації.
- Цифрову доступність: адаптація вебсайтів і мобільних додатків для людей із порушеннями зору чи слуху.
- Суспільну інклюзію: створення умов для участі всіх громадян у громадському житті.
Виклики та перспективи
У контексті війни в Україні архітектори стикаються з подвійним завданням: відновлення зруйнованих міст і створення нових просторів, які будуть безбар’єрними від початку. Наприклад, реконструкція шкіл, лікарень і громадських центрів передбачає обов’язкове врахування принципів універсального дизайну, що забезпечує комфорт для людей із різними потребами.
День архітектури 2025 року є нагодою наголосити на важливості інклюзивного підходу. Безбар’єрність — це не лише про зручність, а й про повагу до гідності кожної людини. Це інвестиція в майбутнє, де кожен українець матиме можливість жити повноцінно, незалежно від обставин.