У цей день ми зупиняємося, щоб вшанувати пам’ять тих, хто в білих халатах став щитом для інших у найтемніші часи. Вони не шукали слави. Вони просто робили свою роботу — навіть коли небо палало, а земля здригалася від вибухів. У операційних, на блокпостах, у «швидких», що мчали під обстрілами, вони продовжували рятувати життя, часто ціною свого власного.
Кожне таке життя — це втрата, яку неможливо заповнити. Але водночас це приклад найвищої людяності, професійної честі та справжнього героїзму.
Сьогодні ми приєднуємося до загальнонаціональної ініціативи «Посвіт пам’яті», щоб імена наших полеглих колег не зникли у часі, а їхні родини знали — ми пам’ятаємо і дякуємо разом з ними.
Дякуємо вам за кожну врятовану мить, за мужність, за те, що навіть у пеклі війни ви обирали милосердя.Світло ваших сердець продовжує горіти в кожному пацієнті, якому ви встигли допомогти, і в кожному медику, який продовжує вашу справу.
А сьогодні, 10 липня, о 14:00 у лікарнях та медичних установах по всій Україні пролунає сигнал – звук серця, що зупиняється. Після – хвилина мовчання. Це знак подяки, шани і скорботи за загиблими медиками.
Вічна пам’ять і глибока шана Героям у білих халатах.
